Оголошення про проведення конкурсу на вакантні посади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Серед неозорих степів Наддніпрянщини яскравою зорею сяє село з поетичною назвою Зорівка. Кожен, хто потрапляє сюди, дивується чарівності краєвидів, щедрості і щирості господарів.

         Перлиною і гордістю нашої місцевості є річка Кропивка, яка радує око кожної пори. Лебеді давно облюбували ці місця й щороку літують у нас, виводять потомство і вчать його, як треба любити рідну землю, щоб завжди повертатися сюди – до джерел.

Символом Києва є каштан, а у наших  парках  буяють акації, липи та клени, навесні наповнюючи повітря солодкими медовими пахощами.

 Прекрасними є наші сільські вулиці – широкі, асфальтовані, де кожен господар наводить лад і прагне, щоб його двір був затишним і гарним.

Кожного подорожнього першим зустрічає козак Зоря, який і був засновником села.

   Зорівська сільська рада розташована на північно-східній околиці Золотоніського району і межує з Драбівським і Чорнобаївським районами.

   На місці сучасної Зорівки колись були чотири населені пункти – Зорівка, Чугуївка, Сотниківка, Мелесівка. Ці хутори були засновані десь у другій половині ХVІІст.

Поселення Зорівка створено з трьох сімей  Запорізьких козаків – Зорі, Андрейка та Гриня. Після ліквідації Запорізької січі за часів царювання Катерини ІІ ці козаки поселилися на вільних землях біля річки Кропивка.

Назву село дістало від прізвища першого поселенця козака Зорі (Давида). Це прізвище пов’язане з небесним світилом. Його дали першим носіям, мабуть, за світлу вдачу або за працьовитість (вставати на зорі).

Перша згадка в літописах 1781рік («Опис Київського намісництва 1781рік»)

   Cільська рада утворилася 1922 року. Замість чотирьох старостів, які були у кожному населеному пункті,  було обрано голову сільської ради.

     У 1974 році при укрупненні колгоспів до "Комуніста" приєднався колгосп "50-річчя Жовтня" Драбівського району і до складу Зорівської сільської ради ввійшло село Чернещина.

Поселення кріпаків, передане у володіння монастиря. Назва села пішла, як село, що належить черницям. Згадується в  1859році (Список населених мест Полтавської губернії – Полтава 1859 –с.44.)( До 1974року входило до Драбівського району)

Зорівська сільська рада і по цей час об‘єднує два населені пункти -  Зорівку та Чернещину.

    Тут налічується 675 дворів, у 414 господарствах  постійно проживають господарі. Сільська громада об‘єднує 1041жителя,  територія ради становить 3438 га.

   На території сільської ради працюють СТОВ "Нива", приватний ппідприємиць Богомол Ю.П., загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, Будинок культури, сільська бібліотека, 6 магазинів, два фельдшерсько-акушерські пункти, відділення зв‘язку.

   У власності та користуванні населення знаходиться 372 га землі. У 1995 році проведено розпаювання КСП "Нива" і кожен з його членів отримав державний акт на землю, середній розмір земельної частки (паю) – 3,09га.

      У 1998 році КСП "Нива" реорганізовано в СТОВ "Нива",  власники здають свою землю в оренду СТОВ "Нива", за що кожного року вчасно отримують орендну плату. Так, у 2012 році сума орендної плати становила 3165 грн.

     Села Зорівка та Чернещина майже на 80% забезпечені водопостачанням, газифіковані. Виконком сільської ради за сприяння керівництва СТОВ "Нива" розв‘язує серйозні питання розвитку та утримання населених пунктів.

У різні роки головами нашої сільської ради були Андрейко Кирило Сильвестрович, Полонський Іван Порфирович, Зоря Трохим Єлисейович, Курятник Павло Миколайович, Загребельний Олександр Юхимович, Гунько Ганна Андріївна, Ковальовський Іван Іванович, Загребельний Олександр Васильович, Хитун Іван Степанович, Гунько Віра Миколаївна, Карпич Василь Васильович, Загребельний Іван Іванович, Прудько Павло Дементійович, Мисенко Василь Миколайович, Придатко Михайло Михайлович.

 Із 1995 року сільським головою працює Гунько Юрій Федорович.

В 2008 році для увіковічнення історії наших населених пунктів за фінансової підтримки товариства „Нива” була видана книга „Під щасливою зорею”, в якій розповідається про минуле і сьогодення нашого краю.

      У останні десятиріччя ХХ століття чимало сіл в Україні почали занепадати.

Але там, де знаходилися справжні господарі – керівники, здатні повести за собою народ, - село жило і розвивалось.

  У цьому плані зорівчанам та чернещанам пощастило. Місцевий колгосп (а згодом- і товариство «Нива») очолив молодий і завзятий випускник Української сільськогосподарської академії (м. Київ) Василь Григорович Лисенко.

Виходило не все і не одразу. Труднощів було багато… Але ентузіаст і патріот свого краю Лисенко В. Г., організувавши роботу однодумців, налагодивши виробництво, вперто йшов до мети.

  Сьогодні товариство «Нива» - одне з кращих в Золотоніському районі та області. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур та розведенні великої рогатої худоби. Площа сільськогосподарських угідь – 3175 га, наявність поголів‘я – 1777голів, в тому числі корів – 800, середньорічна кількість працівників – 193 чоловік, середньомісячна заробітна плата – 4237 грн. У 2012році валовий збір зернових складав 8714тн, урожайність зернових  – 62,7 ц/га, вироблено молока 5790тн, надоєно на 1 фуражну корову – 7237кг, середньодобовий приріст – 829 г, приплід телят на 100 корів – 86 голів.

 Витрачено коштів на соціальну сферу села 2012р:

Ремонт доріг   -  203  тис. грн.

Водопостачання – 14 тис. грн.

Допомога школі – 123 тис. грн.

Будинок культури – 28 тис. грн

      Церква   – 341 тис. грн.

Спортивно-масова робота – 35 тис. грн.

Культурно-масова робота – 32 тис. грн.

Допомога при народженні – 60 тис. грн.

Допомога дитячому садку – 20  тис. грн.

Допомога ФАПам – 7  тис. грн.

Інші соціальні витрати на село - 44 тис. грн

 Хто старанно працює, той гарно заробляє. Людям труда у нас -  честь і шана.

Однією із передових працівниць товариства є Андрейко Ганна Миколаївна, яка постійно добивається високих показників у роботі.        

Ганна Миколаївна народила і виховує 8 дітей, у 2008 році указом

Президента України  від  25  листопада 2008 року №1085  їй присвоєно

почесне звання «Мати – героїня».

      Наші земляки брали активну участь у захисті Батьківщини від німецько – фашистських загарбників. На фронти війни було призвано близько 500 місцевих жителів, 408  із них безпосередньо брали участь у бойових діях, 120 місцевих жителів нагороджено бойовими орденами і медалями, майже половина фронтовиків загинула.

23 вересня – День визволення Зорівки та Чернещинивід німецько-фашистських загарбників.

Цей величний день  - ще одна нагода згадати героїчну і водночас трагічну сторінку нашої історії.

Вічна пам′ять землякам та усім, хто віддав життя за перемогу!

Вічна слава живим сивочолим ветеранам!

Московський фанатичний більшовизм завдав великої шкоди українському народові, особливо селянству в роки колективізації (так званого розкуркулення) та Голодомору 1932 – 1933 рр.

Про цю страшну трагедію заборонялося писати і говорити. І тільки в часи Незалежності оприлюдненажахлива правда.

         У 1932-1933 роках  близько 400  наших односельців померли від голоду. В пам‘ять про ці жертви на одному із сільських кладовищ встановлено меморіальний знак.

         Середню освіту діти здобувають у Зорівській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів. Тут навчається 105 дітей із наших сіл та з сусіднього – с. Вершина Згарська  Драбівського району.

        Директором школи уже вісімнадцятий рік працює Шепель Юрій Анатолійович.

18педагогів, мудрих наставників, вчать дітей розумному, доброму, вічному.

Зорівській школі – 125років.Із 1887 р. – церковно-приходська,з 1912 р. – земська,із 1918 р. – початкова,із 1930 р. – семирічна,із 1957р. – середня.

Дошкільну освіту діти здобувають в дитсадочку «Яблунька». Завідує установою Лисенко Валентина Михайлівна У колективі працює 10 осіб, відвідує дитячий садок 30 діток.Усіх, хто потрапляє сюди, приємно вражають тепла атмосфера і душевність у ставленні до дітей, прекрасні умови для навчання і розвитку підростаючого покоління, високий рівень організації роботи установи.

         У селах Зорівка та Чернещина люди шанобливо і вдячно ставляться до медпрацівників, бо вони повертають радість життя, підтримують, допомагають у тяжку годину, вони добрі, милосердні, чуйні.І сьогодні колектив медпрацівників на чолі із Гаркушею Миколою Олександровичем та Терех Мариною Петрівною  надає кваліфіковану медичну і медико-профілактичну допомогу жителям сіл. 

      Ось уже більше 20 років очолює сільську бібліотеку Василенко Ніна Іванівна. Людина, яка все знає про книги і періодичні видання.

    Сільський будинок культури очолює Сухомудренко Світлана Сергіївна. В ньому працюють жіночий фольклорний ансамбль «Надвечір‘я», вокальний ансамбль «Зорівчанка»,. У 2012 році замінено віконні блоки, проводилися роботи по відновленню віконних откосів, проведено поточний ремонт будинку культури

Свята – це привід згадати гарним словом тих, хто робить добрі справи у тій чи іншій сфері життя.

Працівники сільської ради не забувають вітати трудові колективи із знаменними датами і професійними днями, відзначати ювілярів, організовувати календарно-обрядові дійства, концерти до державних свят, виступи художньої самодіяльності, День села.

Cтаранно трудяться працівники поштового зв′язку села Зорівки, несуть добрі вісті у кожен дім, у кожну родину.

До війни пошту доставляли в Зорівку з Вознесенського. Привозили підводою до сільської ради, а потім листоноші розбирали і розносили її людям. Потім відкрилося поштове відділення у Лукашівці, і наші поштарі у спеку і холод, у сніг і в дощ ходили туди за кореспонденцією.Коли закінчили будівництво Зорівського будинку культури у 1961 році, в одній із кімнат клубу було відкрито поштове відділення.Першим начальником його став Згуря Іван А., а потім Андрейко  Володимир М., який добився розширення поштового відділення. Майже одночасно в приміщенні старої контори встановлюється АТС і налагоджується телефонний зв′язок у селі.Нині керівництво поштою здійснює Курятник Ольга Олексіївна

   У селі функціонує облаштований стадіон, на шкільному подвір‘ї є  майданчики для гри в футбол, волейбол, баскетбол. Сільська команда щорічно бере участь у змаганнях «Найспортивніше село», футбольна команда – теж постійна учасниця районних змагань.

    Розвинена на території сільської ради і сфера торгівлі, без якої важко собі уявити сучасне життя. В даний час у нас працює 6 магазинів приватних підприємців, які забезпечують жителів усім необхідним. (Зоря Г.І., Лазарьонок О.Р., Лоза С. М., Бакумець.В.І.)

Багато наших жителів полюбляють вишивати. Незважаючи на великий обсяг роботи в селі, народні умільці села Адаменко Марія Михайлівна, Чередніченко Людмила Василівна, Дика Наталія Григорівна, Яремчук Лариса Миколаївна, Руденко Людмила Петрівна, Богма Лариса Іванівна знаходять час для того, щоб створювати справжні шедеври народного мистецтва. Їхні вироби постійно експонуються під час проведення сільських, районних та обласних свят.

У 1897 році в селі Чугуївка була збудована церква. Та під час комуністичного режиму церкву закрили і приміщення використовували під колгоспну комору. А в 1943 році, коли відходили німецькі загарбники, храм було спалено.

На початку 21 сторіччя громадою наших сіл прийняте рішення про будівництво церкви. Зводили споруду усією громадою.  В жовтні 2009 року Святомиколаївський  храм було освячено.

     В центрі села Зорівка за кошти СТОВ «Нива» побудовано фонтан та облаштовано  майданчик для відпочинку жителів та гостей наших сіл.